Стела Меша була знайдена фрагментами приблизно за 24 км на схід від Мертвого моря.
Стелу також називають Моавітським каменем. Це базальтова кам’яна плита, яка надала історикам і лінгвістам найбільше на сьогодні джерело моавітської мови. Лише зараз дослідники змогли зі значним ступенем впевненості підтвердити, що стела містить прямі згадки про царя Давида. Про це пише The Jerusalem Post.
Саму стелу виявили 1868 року у вигляді різних фрагментів приблизно за 24 км на схід від Мертвого моря. Сьогодні її зберігають у Парижі, у музеї Лувр. На сьогодні – це найдетальніший напис, який розповідає про північне Ізраїльське царство. Хоча 1869 року її пошкодили, відбиток тексту вдалося зробити ще до того.
На плиті викарбувано довгу розповідь про те, як моавітський цар Меша пішов війною на Ізраїль. Хоч і не зовсім точно, але описані на ній події збігаються з такою ж у 3 главі у Другій книзі Самуїла (II книга Царств).
У тексті згадується ізраїльський бог, “Дім Давида” та “Жертовник Давида”. “Дім Давида” — це династія юдейських царів, які сходять до царя Давида. Однак досі вчені не могли впевнитися у правдивості тлумачення та перекладу цих рядків.
“2015 року команда із Західно-семітського дослідницького проєкту Університету Південної Каліфорнії зробила нові цифрові фотографії як відновленої стели, так і паперового відтиску. Дослідники використовували метод під назвою Reflectance Transformation Imaging (трансформація зображення за допомогою відтиску), а саме зробили безліч цифрових зображень артефакту з різних кутів, а потім об’єднали, щоб створити точне тривимірне цифрове відтворення предмета”, – зазначили вчені.
Нагадаємо, Кемпбелл Прайс із Манчестерського університету розвінчав давній міф про те, що єгиптяни перетворювали тіла померлих у мумії задля їхнього збереження. Він вважає, що ця складна техніка поховання насправді була способом перетворити померлу людину на наближену до богів істоту і зробити її також божественною.